Ці незвані агресори

Інфекції — річ, без сумніву, неприємна і підступна. Ще вчора людина раділа життю, а сьогодні не знає на якому вона світі. У випадку інфекцій сечовивідних шляхів ще й чорні думки до голови лізуть: де, коли, як, від кого і головне що робити? Та й до лікаря йти якось не зовсім зручно. Втішає лише, що цей вид інфекцій досить легко лікувати, а захворювання зрідка протікає у важкій формі.

Інфекціями сечовивідних шляхів хоча б раз у житті заражається кожна п’ята жінка. До того ж вони полюбляють повертатися. Не обов’язково буди жрицею кохання. Хоча статевим шляхом інфекції теж передаються. Заразитися можна і під час випорожнення. Бактерії, що знаходяться в прямій кишці, можуть потрапити в уретру і там почати розмножуватися. Після менопаузи ризик інфікування зростає. Це пов’язано з тим, що в цей час у жінок знижується рівень естрогену, що робить тканини піхви більш вразливими перед бактеріями.

З огляду на ймовірні шляхи зараження жінкам можна порадити обов’язково мити область геніталій водою з милом перед і після сексу. До і після статевих зносин необхідно мочитися. Потраплянню бактерій в уретру завадить виконання досить простого правила: після випорожнення слід підтиратися спереду назад.

Інфекції органів сечовипускання самі нагадають про себе. Жінки відчувають печіння під час сечовипускання, біль у нижній частині живота та попереку. Після сечовипускання виникає сильне бажання помочитися. До того ж сеча набуває різкого запаху. Ці симптоми характерні для циститу. Біль в попереку, застуда, підвищена температура та нудота можуть сигналізувати про серйозну інфекцію нирок. У цьому випадку обов’язково слід звернутися до лікаря. Відкладати візит не варто. Інфекції уретри чреваті запаленням сечівника (уретрит), інфекції сечового міхура можуть призвести до циститу, а нирок — до пієлонефриту.

В медичному закладі доведеться здати аналізи і лікар призначить препарат, який допоможе в конкретному випадку. Сучасні антибіотики швидко справляються з інфекціями сечовивідних шляхів. Головне повністю завершити призначене лікування. На жаль, трапляються випадки, коли жінка, відчувши полегшення після прийому препаратів самовільно припиняє лікування. Жінкам, які часто страждали від інфекцій сечовивідних шляхів та пройшли стадію менопаузи може допомогти гормонозамісна терапія, яка зміцнить тканини піхви і уретри. Тим самим вдасться запобігти розвитку інфекції.

В домашніх умовах можна вживати бікарбонат натрію (питну соду) розведений у воді. Відразу після виявлення симптомів у склянці води слід розчинити чверть чайної ложки питної соди. Пити треба раз в день до зникнення симптомів запалення. Напій ліквідовує кислотне середовище, необхідне для розмноження бактерій. Одужанню сприятиме журавлинний та чорничний сік. Він містить речовини, які заважають бактеріям прикріпитися до стінок сечовивідних шляхів. Щодня слід випивати не менше склянки соку.

Вживання води розбавить сечу і зменшить концентрацію бактерій, що викликають інфекцію. Випивати варто щодня 8 склянок води. Вона, звісно, не зупинить розвиток інфекції, але збільшить кількість сечовипускань і тим самим допоможе видаленню з сечового міхура бактерій.

У ряді випадків жінкам слід звернути увагу на альтернативні форми протизаплідних засобів. Особливо це стосується тих, хто використовує маткові діафрагми.

Під час боротьби з інфекціями сечовивідних шляхів варто утримуватись від споживання їжі та напоїв із високим вмістом кислоти. Апельсиновий сік, полуниця, оцет та ряд інших можуть створити в сечовому міхурі сприятливу для бактерій атмосферу. Слід на певний час забути про соєвий соус, горіхи, сир, банани та вино. Вони містять амінокислоти, які впливають на чутливі волокна у сечовому міхурі. Варто уникати напоїв із вмістом кофеїну, а також алкоголю.

Додаткові консультації можна отримати в спеціалістів центру сімейної медицини: www.centrmed.com


Актуальные темы:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *